
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Эй, бро! Привет из моего безумного мира наркотического экстаза!
Давай, сядь как удобно, включи музыку и приготовься к слэму в моей чертовой истории. Короче, вчера я полностью взлетела и кайфовала на работе без остановки, блять! И все благодаря своим закладкам, джею и прочему наркотическому арсеналу.
Все началось с метадона, братан. Я знал, что этот дерьмовый герр уже так не тянет. Хотелось чего-то нового, что бомбило мой разум еще сильнее. Так что я схватил джей, завернул его в тишку и отправился в свой криминальный мир наркотиков и безумия.
Зашел в свой магазинчик, где лежали все мои закладки. Там было все, от ганджи до кока, но мой взгляд упал на метадон. Ах, блять, какой он был соблазнительный! Я знал, что эта херня примагничена ко мне, как магнит к холодильнику. Не мог устоять и купил его, даже не посмотрев на цену. Я знаю, это сумасшествие, но я уже давно потерял разум в этом мире наркотиков.
Пришел на работу, чувствуя себя как крыса, сгорая внутри от предвкушения. Я проглотил этого чертова метадона через рот, и он начал свое губительное действие. Блять, это было что-то сумасшедшее! Моя голова начала кружиться, все вокруг стало размытым, а я ощущал, что летаю на самом деле!
Моя работа была в офисе, и я работал в команде, где каждый мечтал только о денежном куше. Но мне насрать, я был в своем маленьком адском раю. Я сидел за своим столом и смотрел на своих коллег, которые казались мне просто бессмысленными марионетками. Я смеялся над ними внутри, потому что только я знал, что истинное счастье находится в наркотиках.
Мои мысли становились все более бредовыми. Я начал видеть цвета, которых никогда не существовало в реальном мире. Мои руки казались мне не своими, словно они были частью какой-то психеделической живописи.
Но знаешь, что самое сумасшедшее? Все мои коллеги думали, что я просто сумашедший гений, потому что в таком состоянии я становился куда более креативным и продуктивным. Люди вокруг меня были офигевшие, когда видели, что я могу справиться с задачами в рекордно короткий срок и еще и при этом улыбаться до ушей.
Конечно, со временем это начало попадаться на глаза моим начальникам, и они решили вмешаться. Они вызвали меня в свой кабинет и начали осуждать и угрожать мне. Но я был выше этого, я был выше их скудных мозгов и ограниченного мышления.
Я просто улыбнулся им и прошептал: "Да, я употребляю наркотики, и что? Я вас всех переиграю, даже в таком состоянии". Они охерели, братан, они охерели полностью.
Так что я продолжал делать свою работу наркомана и кайфовать на работе без тормозов. Это было что-то сумасшедшее, но дураки вокруг меня даже не догадывались о моих секретах.
Но знаешь, что самое печальное? Я понимал, что все это было иллюзией. Мой мир наркотиков был только временным побегом от реальности. Я видел, как мои друзья наркоманы со временем превращались в туши, обветшалые зомби, которые не могли уже ничего исправить в своей жизни.
Так что, братишка, если читаешь этот текст, обещай мне одно – не попадайся в этот чертов наркотический водоворот. Иначе, ты потеряешь себя безвозвратно.
В общем, я открыл глаза на свою жизнь и бросил все эти чертовские закладки. Жизнь без этих наркотиков оказалась намного ярче и насыщеннее. Я начал видеть, что рядом со мной на самом деле есть настоящие друзья и возможности для счастья. И это тупик, из которого тебе будет очень сложно выбраться.
Так что будь умным и выбери жизнь!
Пристонься от наркотиков, пристонься к жизни!